1. Словник української мови у 20 томах

нешвидкий

НЕШВИДКИ́Й, а́, е́.

1. Який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу; неквапливий, непоспішливий, повільний.

Герт подав команду, трохи людей одійшло ліворуч і стало, а решта пішла купою геть, нешвидким кроком (Ю. Яновський).

2. Який діє, рухається і т. ін. неквапливо, непоспішливо, повільно.

Дунін-Левченко був непроворний, длявий, нешвидкий навіть в мові й важкий на ході (І. Нечуй-Левицький);

У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких Вона верталась із ясного саду (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нешвидкий — нешвидки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нешвидкий — -а, -е. Неквапливий, непоспішливий; повільний. || Який діє, рухається і т. ін. неквапливо, непоспішливо, повільно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нешвидкий — ПОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється, відбувається, впливає тощо протягом досить тривалого часу), НЕШВИДКИ́Й, НЕСПІ́ШНИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕКВАПНИЙ, СПОКІ́ЙНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, ТИ́ХИЙ, РОЗТЯ́ГНУТИЙ, СО́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. нешвидкий — Нешвидки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. нешвидкий — НЕШВИДКИ́Й, а́, е́. Неквапливий, непоспішливий; повільний. Герт подав команду, трохи людей одійшло ліворуч і стало, а решта пішла купою геть, нешвидким кроком (Ю. Янов., II, 1958, 178); // Який діє, рухається і т. ін. неквапливо, непоспішливо, повільно. Словник української мови в 11 томах