неширокий
НЕШИРО́КИЙ, а, е.
Який має невелику ширину; вузький.
Церква була невелика, дубова, з неширокими банями, з вузькими вікнами (І. Нечуй-Левицький);
Машина прогуркотіла по дерев'яному мосту через затишну, нешироку річку (О. Копиленко).
◇ (1) Ло́бом неширо́кий – не здатний добре мислити; нерозумний.
В багряниці довгополій ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий, В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неширокий — неширо́кий прикметник Орфографічний словник української мови
- неширокий — -а, -е. Який має невелику ширину; вузький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неширокий — ло́бом неширо́кий. Не здатний добре мислити; нерозумний. В багряниці довгополій ходив по храмині, ходив, Аж поки, лобом неширокий, В своїм гаремі одинокий, Саул сердега одурів (Т. Шевченко). Фразеологічний словник української мови
- неширокий — ВУЗЬКИ́Й (з невеликою шириною), НЕШИРО́КИЙ, УЗЬКИ́Й заст. — Йду додому стежкою вузькою (В. Сосюра); Річка Біла неширока (Г. Хоткевич); Ломицький вийшов по узьких сходах нагору (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
- неширокий — НЕШИРО́КИЙ, а, е. Який має невелику ширину; вузький. Церква була невелика, дубова, з неширокими банями, з вузькими вікнами (Н.-Лев., III, 1956, 23); Машина прогуркотіла по дерев’яному мосту через затишну, нешироку річку (Коп., Земля.., 1957, 34). Словник української мови в 11 томах