нешляхетний
НЕШЛЯХЕ́ТНИЙ, а, е.
Про людину – чия поведінка, манери, ставлення до кого-небудь не спираються на високі моральні якості.
Пам'ятаю лише хроніку: дуже нешляхетні на вигляд поляки глумилися над дуже шляхетними на вигляд німцями (із журн.);
// Який не характерізується високими моральними якостями, високими принципами і т. ін. (про поведінку, манери, ставлення до кого-небудь тощо).
Нешляхетне, грубе поводження з підлеглими працівниками (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нешляхетний — нешляхе́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- нешляхетний — -а, -е. 1》 Не аристократичного, не дворянського походження. 2》 Який не відзначається високими моральними якостями; який не дістав доброго виховання. || Хамський, зухвалий, нахабний. Нешляхетна поведінка. Великий тлумачний словник сучасної мови