нешпетний
НЕШПЕ́ТНИЙ, а, е, розм.
Який має певні позитивні якості, властивості; непоганий, нічогенький, досить добрий.
Один був Турн царьок нешпетний (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
нешпетний —
нешпе́тний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
нешпетний —
-а, -е, діал. Неабиякий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нешпетний —
Нешпе́тний, -а, -е Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний. Котл. Ен. IV. 17.
Словник української мови Грінченка