нешпетний

НЕШПЕ́ТНИЙ, а, е, розм.

Який має певні позитивні якості, властивості; непоганий, нічогенький, досить добрий.

Один був Турн царьок нешпетний (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нешпетний — нешпе́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нешпетний — -а, -е, діал. Неабиякий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нешпетний — Нешпе́тний, -а, -е Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний. Котл. Ен. IV. 17. Словник української мови Грінченка