неізольований

НЕІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е.

1. Не відокремлений від чого-небудь; спільний.

Жити неізольованим життям.

2. техн. Який не має ізоляції.

Неізольовані проводи зовнішньої проводки і ізольовані проводи у вологих приміщеннях прокладають на ізоляторах (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неізольований — неізольо́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неізольований — -а, -е. 1》 Не відокремлений від чого-небудь; спільний. 2》 тех. Який не має ізоляції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неізольований — НЕІЗОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Не відокремлений від чого-небудь; спільний. Телефонний зв’язок між станцією і абонентом здійснювався за допомогою ліній, які мали неізольований провід (Наука.., 8, 1961, 53). 2. техн. Який не має ізоляції. Словник української мови в 11 томах