1. Словник української мови у 20 томах

неінтересний

НЕІНТЕРЕ́СНИЙ, а, е.

Який не викликає цікавості, інтересу, не привертає до себе уваги; нецікавий.

Книжка перестала бути новинкою. Через що ж се? Очевидячки, книжка видалась неінтересною, непотрібною (М. Коцюбинський);

// розм. Непривабливий, непоказний (про людину).

– Ганно! – на все горло гукав Арсен. Вона дивиться в його бік, стримано усміхається, ніби бачить якогось хорошого, але неінтересного знайомого, і проходить далі (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неінтересний — неінтере́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неінтересний — -а, -е. Який не викликає інтересу у кого-небудь; нецікавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неінтересний — НЕПОКАЗНИ́Й (який нічим не виділяється серед інших, не приваблює своїм виглядом), НЕПОМІ́ТНИЙ, НЕПРИМІ́ТНИЙ, МАЛОПОМІ́ТНИЙ, БЕЗБА́РВНИЙ підсил., НЕЗАВИ́ДНИЙ розм., НЕВИ́ДНИЙ розм., НЕВИДАТНИ́Й розм.; МИ́РШАВИЙ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови
  4. неінтересний — НЕІНТЕРЕ́СНИЙ, а, е. Який не викликає інтересу у кого-небудь; нецікавий. Книжка перестала бути новинкою. Через що ж се? Очевидячки, книжка видалась неінтересною, непотрібною (Коцюб., III, 1956, 389); — Ганно! — на все горло гукав Арсен. Словник української мови в 11 томах