1. Словник української мови у 20 томах

неістотний

НЕІСТО́ТНИЙ, а, е.

Який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу; незначущий, неважливий, другорядний.

Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, – настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неістотний — неісто́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неістотний — -а, -е. Який не має істотного, суттєвого значення; другорядний, несуттєвий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неістотний — НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. неістотний — НЕІСТО́ТНИЙ, а, е. Який не має істотного, суттєвого значення; другорядний, несуттєвий. Можна з певністю сказати, що статистика всякої капіталістичної країни дасть цілком однорідну картину. Словник української мови в 11 томах