низинний
НИЗИ́ННИЙ, а, е.
Нижчий від навколишніх земель; низький.
Між нею [дамбою] і приморавським лісом стелилася на південь широка смуга відкритої низинної місцевості (О. Гончар);
// Розміщений у низині (у 1 знач.).
Над рікою кудись униз покотилися сірі клубки туману, мов отара овець, що.., трясучи рунами, подалися на низинні пасовиська (С. Чорнобривець);
Між пасажирами був Іван Небесник, дитинство якого пройшло в закарпатському низинному селі (М. Томчаній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- низинний — низинний – низовий Збігаються у розумінні “нижчий від навколишніх земель; котрий перебуває на низині (низовині)”. Низинний край, низинна рослина. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- низинний — низи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- низинний — -а, -е. Нижчий від довколишніх земель; низький. || Розміщений у низині (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- низинний — НИЗОВИ́Й (розташований у низині або нижче від навколишньої місцевості); НИЗИ́ННИЙ (розташований у низині); НИЗЬКИ́Й (розташований нижче від навколишньої місцевості). Ще раз глянули ми знизу на верх Шевченкової гори.. і поїхали низовою дорогою в Канів (І. Словник синонімів української мови
- низинний — Низи́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- низинний — НИЗИ́ННИЙ, а, е. Нижчий від оточуючих земель; низький. Між нею [дамбою] і приморавським лісом стелилася на південь широка смуга відкритої низинної місцевості (Гончар, III, 1959, 358); // Розміщений у низині (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах