1. Словник української мови у 20 томах

низота

НИЗО́ТА, и, ж., розм., збірн.

Люди, що належать до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств – з відтінком зверхності, зневажливості; простолюд.

Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, – що вона проти мене! (А. Свидницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. низота — -и, ж., збірн., заст. Нижчі верстви населення, простолюд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. низота — Низота, -ти ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене! Св. Л. 291. Словник української мови Грінченка