низькопробний
НИЗЬКОПРО́БНИЙ, а, е.
1. Який має низьку пробу через велику домішку міді і олова (про золото, срібло).
Вгадували, чи орел, чи решка, попадалися й такі, що в таляри грали, бо російські і польські гроші були низькопробні, плохої вартості металу (Б. Лепкий).
2. перен. Який має погану, низьку якість.
Неодноразово скаржився М. Кропивницький на низькопробний репертуар провінціальних труп того часу (з публіц. літ.);
Ведмежу послугу робить радянській музичній культурі легка промисловість, яка масово випускає грампластинки зі зразками низькопробної зарубіжної музики (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- низькопробний — низькопро́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- низькопробний — див. поганий Словник синонімів Вусика
- низькопробний — -а, -е. 1》 Який має низьку пробу через велику домішку міді та олова (про золото, срібло). 2》 перен. Який має погану, низьку якість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- низькопробний — Недоброякісний, див. ніякісний Словник чужослів Павло Штепа
- низькопробний — НИЗЬКОПРО́БНИЙ, а, е. 1. Який має низьку пробу через велику домішку міді і олова (про золото, срібло). 2. перен. Який має погану, низьку якість. Неодноразово скаржився... Словник української мови в 11 томах