низькорослий

НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е.

Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький (у 1 знач.).

– Постривай, – здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (М. Стельмах);

Наші ж низькорослі кошлаті алтайські коники, невибагливі на корм, легкі і невтомні, тюпали й тюпали дні і ночі, підіймаючись на найкругліші кряжі, скрізь вірно слугуючи бійцеві (О. Гончар);

До самої землі припадав низькорослий овес (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. низькорослий — низькоро́слий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. низькорослий — див. низький Словник синонімів Вусика
  3. низькорослий — -а, -е. Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. низькорослий — НИЗЬКИ́Й (про людину, тварину — який має невеликий зріст; про рослину — який має невелику висоту), МАЛИ́Й, МАЛЕ́НЬКИЙ, НИЗЬКОРО́СЛИЙ, МАЛОРО́СЛИЙ, МАНЕ́НЬКИЙ розм., КОРО́ТКИЙ розм., КУ́ЦИЙ розм., ДРІБНИ́Й розм., КАРЛИКУВА́ТИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. низькорослий — Низькоро́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. низькорослий — НИЗЬКОРО́СЛИЙ, а, е. Який має невисокий зріст, який не доріс до звичайної, нормальної висоти; низький. — Постривай, — здивовано зупинився Дунай, відкидаючи стан, щоб краще розглядіти низькорослого пана (Стельмах, І, 1962, 49)... Словник української мови в 11 томах
  7. низькорослий — Низькорослий, -а, -е 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий. О. 1862. V. 30. 2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату. К. МБ. X. 9. Словник української мови Грінченка