низькуватий
НИЗЬКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
Трохи низький.
Без дощу [озимі] – і рідкі, й низькуваті (М. Гірник);
– Прямо і не знаю, що такому дорогому гостю треба, – понизила [жінка] і так низькуватий голос (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- низькуватий — низькува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- низькуватий — див. низький Словник синонімів Вусика
- низькуватий — -а, -е, розм. Трохи низький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- низькуватий — НИЗЬКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Трохи низький. Без дощу [озимі] — і рідкі, й низькуваті (Гірник, Сонце.., 1958, 30); — Прямо і не знаю, що такому дорогому гостю треба, — понизила [жінка] і так низькуватий голос (Стельмах, II, 1962, 122). Словник української мови в 11 томах