ник
НИК, виг.
Уживається як присудок за знач. ника́ти.
Ник, аж там бик (Номис);
Сюди ник, туди ник – та й день невелик! (прислів'я);
Сидимо тут і балакаємо. А тут у хату ник старий, побачив стару та й пішов (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ник — ник вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ник — див. шасть Словник синонімів Вусика
- ник — виг. 1》 Уживається як вираження раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь. 2》 Уживається як присудок за знач. никати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ник — НИК, виг. 1. Уживається при вираженні раптовості або несподіваності настання чи виявлення чого-небудь. Ник, аж там бик (Номис, 1864, № 7892). 2. Уживається як присудок за знач. ника́ти. Сюди ник, туди ник — та й день невелик! (Укр.. присл.., 1955, 196). Словник української мови в 11 томах
- ник — Ник! меж. отъ никати; глядь! Пик, аж там бик. Ном. № 7892. Пик! як сучка в глек. Ном. № 3040. Сидимо тут і балакаємо. А тут у хату ник старий, побачив стару та й пішов. Словник української мови Грінченка