нить
НИТЬ, і, ж., поет.
Те саме, що ни́тка.
Гурій Адріянович і Опара рушили з місця і йшли так повільно, неначе назад їх тягла невидима нить, а вони пересилювали її (І. Сенченко);
* Образно. Воли йдуть один за одним, низько похнюпивши голову, і довгі ниті липкої слини звисають з їхніх губ до землі (В. Собко);
Єдина Україна в світі. Єдиний наш народ. До згоди чудесні нас єднають ниті – ідеї правди і свободи (П. Тичина).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нить — нить (280) — нитка [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- нить — нить іменник жіночого роду нитка поет. Орфографічний словник української мови
- нить — І, ор. -ттю. Вживається паралельно з нитка, але переважно в переносному значенні. Чекання безмірне і серця стискання незмінні. Прискорений клопіт, як нить невловимих думок (Л.Первомайський); Осінь., напина прозорі ниті на поорані лани (М.Рудь). Літературне слововживання
- нить — -і, ж., поет. Те саме, що нитка. Нить життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нить — Нитка, нитенька, нитонька, нитки Словник чужослів Павло Штепа
- нить — НИТЬ, і, ж., поет. Те саме, що ни́тка. Гурій Адріянович і Опара рушили з місця і йшли так повільно, неначе назад їх тягла невидима нить, а вони пересилювали її (Сенч., На Бат. горі, 1960, 43); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- нить — Нить, -ті ж. 1) Нитки. Купіть ту нить, ... а тоді найміть рибалок, хай з тії ниті та вив'яжуть невід. Мнж. 24. 2) мн. Нити. Часть ткацкаго станка, сквозь которую проходитъ основа. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212. Словник української мови Грінченка