новеліст

НОВЕЛІ́СТ, а, ч.

Письменник, що пише новели.

Новеліст П. Загребельний стоїть в ряду тих письменників, чий спосіб мислення і чий стиль зв'язані з романтичним крилом сучасної української прози (з публіц. літ.);

О. Гончар виявив себе .. як талановитий новеліст (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новеліст — новелі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. новеліст — див. письменник Словник синонімів Вусика
  3. новеліст — -а, ч. Письменник, що пише новели. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. новеліст — Оповідач, повістяр Словник чужослів Павло Штепа
  5. новеліст — новелі́ст (італ. novellista) письменник, автор новел. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. новеліст — Новелі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. новеліст — НОВЕЛІ́СТ, а, ч. Письменник, що пише новели. Новеліст П. Загребельний стоїть в ряду тих письменників, чий спосіб мислення і чий стиль зв’язані з романтичним крилом сучасної української прози (Талант.., 1958, 235); О. Гончар виявив себе.. як талановитий новеліст (Іст. укр. літ., II, 1956, 651). Словник української мови в 11 томах