новизна
НОВИЗНА́, и́, ж.
1. Властивість і якість за знач. нови́й.
Оригінальність, новизна першої п'єси Кропивницького полягала в тому, що в ній знайшли відображення нові явища соціальної дійсності (з навч. літ.);
Ми можемо вже сьогодні і завтра відобразити на екрані новизну і красу розуму свого народу, красу взаємин і прагнень (О. Довженко);
Незвичайний своєю новизною і грандіозністю краєвид полонив вразливу на все прекрасне дівчину (В. Козаченко).
2. Усе нове, що недавно пізнали, усвідомили, відчули і т. ін., що було ще невідомим, непізнаним.
Емігрантська преса вже втратила для мене свою новизну (І. Кулик);
Катюша сказала, що приїхала організувати нас [дітей], і це лякало всіх незвичністю і новизною (М. Чабанівський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новизна — новизна́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- новизна — [новиезна] -зни, д. і м. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- новизна — -и, ж. 1》 Властивість і якість за знач. новий. 2》 Усе нове, що недавно пізнали, усвідомили, відчули і т. ін., що було невідомим, непізнаним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- новизна — Новиця, див. новація Словник чужослів Павло Штепа
- новизна — НОВИЗНА́, и́, ж. 1. Властивість і якість за знач. нови́й. Оригінальність, новизна першої п’єси Кропивницького полягала в тому, що в ній знайшли відображення нові явища соціальної дійсності (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах