новинка
НОВИ́НКА, и, ж.
1. Те саме, що новина́ 1.
Останньою новинкою, приємною для нас, є дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л. Глібова (М. Коцюбинський);
Для всіх дівчаток і хлоп'ят у нас в дворі новинка: приїхав з фронту старший брат до дівчинки Маринки! (Н. Забіла).
2. Щось нове, недавно винайдене, впроваджене і т. ін.; нововведення.
Движок біля будинку. Електрика, водопровід, – Це на селі – новинка (С. Воскрекасенко);
Багато гостей з сільських господарств відвідують ферми Виставки, де демонструються новинки у тваринництві (з наук. літ.);
// Те, чого раніше не було, що недавно з'явилося, стало відомим.
Миша передає мені всякі літературні новинки (Леся Українка);
Прослухування і обговорення музичних новинок стало традицією в Спілці композиторів України (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- новинка — нови́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- новинка — -и, ж. 1》 Те саме, що новина 1). 2》 Щось нове, недавно винайдене, впроваджене і т. ін.; нововведення. || Те, чого раніше не було, що недавно з'явилося, стало відомим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- новинка — НОВИНА́ (щось нове, перше; щойно одержане повідомлення, звістка тощо), НОВИ́НКА, ПЕРШИНА́, ПЕРШИ́НКА розм., ПЕРВИНА́ розм., ПЕРВИ́НКА розм. (кому і без додатка, у знач. присудка і предик. — щось нове, перше). Я декадент? Се новина для мене (І. Словник синонімів української мови
- новинка — НОВИ́НКА, и, ж. 1. Те саме, що новина́ 1. Останньою новинкою, приємною для нас, є дозвіл цензури друкувати повний збірник творів Л. Глібова (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- новинка — Новина, -ни ж. 1) Новость. 2) Недавнее произшествіе. Тоді козак у війську пробував, свою новину козакам оповідає. ЗОЮР. І. 217. В славнім місті Ботушанах сталася новина: підмовила Катерина багацького сина. Гол. І. 79. Словник української мови Грінченка