новобагатько
НОВОБАГА́ТЬКО, а, ч., розм.
Той, хто швидко й неправедно розбагатів у новітні часи і відзначається низьким рівнем культури.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новобагатько — новобага́тько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови