новогрецький

НОВОГРЕ́ЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до новітнього періоду в історіії грецької мови та культури.

Початок новогрецького історичного періоду умовно відлічується від падіння Візантійської імперії 1453 року (з наук.-попул. літ.);

Новогрецькою мовою говорять емігрантські громади у багатьох країнах Західної Європи, Північної Америки, Австралії, а також в Аргентині, Бразилії та інших країнах (з наук.-попул. літ.).