новозавітний
НОВОЗАВІ́ТНИЙ, а, е.
Стос. до Нового Завіту.
Досить розгорнути будь-яку збірку українських народних казок, щоб зустрітися там з легендами про створення світу, про Адама, про всесвітній потоп, про царя Давида, про Соломона, про персонажів новозавітних переказів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- новозавітний — новозаві́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- новозавітний — -а, -е. Стос. до Нового Завіту (Заповіту) або вміщений у ньому. Великий тлумачний словник сучасної мови