новозавітний

НОВОЗАВІ́ТНИЙ, а, е.

Стос. до Нового Завіту.

Досить розгорнути будь-яку збірку українських народних казок, щоб зустрітися там з легендами про створення світу, про Адама, про всесвітній потоп, про царя Давида, про Соломона, про персонажів новозавітних переказів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новозавітний — новозаві́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. новозавітний — -а, -е. Стос. до Нового Завіту (Заповіту) або вміщений у ньому. Великий тлумачний словник сучасної мови