новокаїн

НОВОКАЇ́Н, у, ч.

Препарат, який застосовується як знеболюючий засіб (у хірургічній практиці) та для новокаїнових блокад (у лікувальній практиці).

Внутрім'язове вливання новокаїну поліпшує вищу нервову діяльність, обмін речовин, зміцнює серцево-судинну систему (з наук.-попул. літ.);

Шприц із новокаїном – ось головний метод місцевої анестезії, який і тепер поширений у всіх галузях хірургії (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новокаїн — новокаї́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. новокаїн — -у, ч. Препарат, який застосовується як знеболювальний засіб (у хірургічній практиці) та для новокаїнових блокад (у лікувальній практиці). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. новокаїн — [від лат. novus – новий і (ко)каїн] лікарський препарат; знеболюючий засіб. Розчини Н. застосовують для місцевої та спинномозкової анестезії, при спазмах судин тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. новокаїн — НОВОКАЇ́Н, у, ч. Препарат, який застосовується як знеболюючий засіб (у хірургічній практиці) та для новокаїнових блокад (у лікувальній практиці). Словник української мови в 11 томах