новонароджений

НОВОНАРО́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Який недавно або тільки що народився (про людину, тварину).

Була година Веселощів: у тій сім'ї Вітали друзі і свої Новонародженого сина (М. Рильський);

Новонароджених телят зважують і тримають в окремих клітках профілакторію 10–14 днів (з наук. літ.);

* У порівн. Наші мандрівники почували себе тепер, мов новонароджені на світ (П. Козланюк);

// у знач. ім. новонаро́джений, ного, ч.; новонаро́джена, ної, ж. Людина, яка недавно або тільки що народилася.

Жінки оточили машину з усіх боків, поздоровляли молоду матір. Ставали на підніжки, щоб глянути на новонародженого (А. Головко);

Зморщивши буряково-червоне личко і нічого не підозрюючи про земні діла, солодко спала чистим сном немовляти новонароджена (О. Гончар).

2. перен. Який недавно виник, утворився; нововиниклий, новопосталий.

Грицько Лисогорко ретельно виконував своє перше в житті громадське доручення, справно старостував у новонародженому хоровому гуртку (В. Речмедін).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новонароджений — новонаро́джений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. новонароджений — див. новий Словник синонімів Вусика
  3. новонароджений — [новонароджеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. новонароджений — -а, -е. 1》 Який недавно або тільки що народився (про людину, тварину). || у знач. ім. новонароджений, -ного, ч.; новонароджена, -ної, ж. Дитина з моменту народження, першого вдиху і перерізу пуповини до чотиритижневого віку. 2》 перен. Те, що недавно виникло, утворилося. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. новонароджений — Народженець, щойнонароджений Словник чужослів Павло Штепа
  6. новонароджений — НОВИ́Й (який недавно виник, з'явився, щойно зроблений і т. ін.); НОВОНАРО́ДЖЕНИЙ (який недавно виник); НОВОСПЕ́ЧЕНИЙ жарт., ірон., СКОРОСПЕ́ЧЕНИЙ жарт., ірон. (який недавно став ким-небудь); НОВОЯ́ВЛЕНИЙ (НОВОЗ'Я́ВЛЕНИЙ) ірон. Словник синонімів української мови
  7. новонароджений — НОВОНАРО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Який недавно або тільки що народився (про людину, тварину). Була година Веселощів: у тій сім’ї Вітали друзі і свої Новонародженого сина (Рильський, II, 1956, 308)... Словник української мови в 11 томах