1. Словник української мови у 20 томах

новоявлений

НОВОЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. церк. Який недавно з'явився.

Сусідки його, як він зрозумів з їхньої розмови, їхали в столицю на поклоніння до новоявленого чудотворця (Ф. Бурлака).

2. ірон. Який недавно або тільки що приступив до роботи, з'явився, виник; новоз'явлений.

Новоявлений тренер глянув на хлопця, наче вперше оце побачив (І. Цюпа);

Дерев'янко, немов сподіваючись від новоявленого агронома якоїсь каверзи, відступився (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. новоявлений — новоя́влений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. новоявлений — див. новий Словник синонімів Вусика
  3. новоявлений — -а, -е. 1》 церк. Який недавно з'явився. 2》 ірон. Який недавно або тільки що приступив до роботи, з'явився, виник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. новоявлений — НОВИ́Й (який недавно виник, з'явився, щойно зроблений і т. ін.); НОВОНАРО́ДЖЕНИЙ (який недавно виник); НОВОСПЕ́ЧЕНИЙ жарт., ірон., СКОРОСПЕ́ЧЕНИЙ жарт., ірон. (який недавно став ким-небудь); НОВОЯ́ВЛЕНИЙ (НОВОЗ'Я́ВЛЕНИЙ) ірон. Словник синонімів української мови
  5. новоявлений — НОВОЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. церк. Який недавно з’явився. Сусідки його, як він зрозумів з їхньої розмови, їхали в столицю на поклоніння до новоявленого чудотворця (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 41). 2. ірон. Словник української мови в 11 томах