1. Словник української мови у 20 томах

нокаутувати

НОКАУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, спорт.

Відправляти суперника в нокаут.

[Юрко:] Я не хотів зразу нокаутувати його (О. Корнійчук);

Віталій Кличко нокаутував Соліса у першому раунді (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нокаутувати — нокаутува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нокаутувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 спорт. Приводити (привести) супротивника в стан нокауту. 2》 перен. Привести (приводити) в стан нокауту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нокаутувати — НОКАУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спорт. Приводити супротивника в стан нокауту. [Юрко:] Я не хотів зразу нокаутувати його (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 58). Словник української мови в 11 томах