номерок
НОМЕРО́К, рка́, ч.
Зменш. до но́мер 1–3.
– Ось бачиш, Микито, завжди треба пам'ятати номерок вагона! (Ю. Яновський);
Тоня, як завжди, пішки дісталася до заводу, зняла з дошки табельний номерок, пройшла до конторки майстра (В. Собко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- номерок — номеро́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- номерок — -рка, ч. Зменш. до номер 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- номерок — НОМЕРО́К, рка́, ч. Зменш, до но́мер 1 — 3. — Ось бачиш, Микито, завжди треба пам’ятати номерок вагона! (Ю. Янов., І, 1954, 184); Тоня, як завжди, пішки дісталася до заводу, зняла з дошки табельний номерок, пройшла до конторки майстра (Собко, Матв. затока, 1962, 86). Словник української мови в 11 томах