носилки

НОСИ́ЛКИ, лок, мн.

1. Пристрій для перенесення вантажів, людей і т. ін.; ноші.

– Максиме, бери тачку. А ти, Якове, будеш з Даркою носилками вдвох носити, поки ще є пісок на возі (Леся Українка);

В будинок прийшли з носилками санітари і почали зносити поранених і вбитих на перший поверх (О. Гончар);

Найпростіші носилки робляться з міцного мішка, матраца, зшитих простирадл (з наук.-попул. літ.);

Коли Оксен підійшов ближче, то побачив низенького чоловіка, що нагрібав у носилки солому (Григорій Тютюнник).

2. Пристрій для пересування, який переноситься людьми або в'ючними тваринами і формою нагадує фаетон.

В Аджанті ми бачили й таке: одна пишна леді вмостилася на носилках з зручним сидінням, і хлопчики понесли її на гору до храмів (В. Минко);

Далі, до самого Тібету, вона пересувалась уже в носилках (з наук.-попул. літ.).