носилки
НОСИ́ЛКИ, лок, мн.
1. Пристрій для перенесення вантажів, людей і т. ін.; ноші.
– Максиме, бери тачку. А ти, Якове, будеш з Даркою носилками вдвох носити, поки ще є пісок на возі (Леся Українка);
В будинок прийшли з носилками санітари і почали зносити поранених і вбитих на перший поверх (О. Гончар);
Найпростіші носилки робляться з міцного мішка, матраца, зшитих простирадл (з наук.-попул. літ.);
Коли Оксен підійшов ближче, то побачив низенького чоловіка, що нагрібав у носилки солому (Григорій Тютюнник).
2. Пристрій для пересування, який переноситься людьми або в'ючними тваринами і формою нагадує фаетон.
В Аджанті ми бачили й таке: одна пишна леді вмостилася на носилках з зручним сидінням, і хлопчики понесли її на гору до храмів (В. Минко);
Далі, до самого Тібету, вона пересувалась уже в носилках (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- носилки — носи́лки множинний іменник Орфографічний словник української мови
- носилки — -лок, мн. 1》 Пристрій для перенесення вантажів, людей і т. ін. 2》 Пристрій для пересування, що переноситься людьми або в'ючними тваринами і формою нагадує фаетон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- носилки — Ноші, мари Словник чужослів Павло Штепа
- носилки — НОСИ́ЛКИ мн. (пристрій для перенесення вантажів, людей і т. ін.), НО́ШІ, МА́РИ (для перенесення мерців). Словник синонімів української мови
- носилки — НОСИ́ЛКИ, лок, мн. 1. Пристрій для перенесення вантажів, людей і т. ін. — Максиме, бери тачку. А ти, Якове, будеш з Даркою носилками вдвох носити, поки ще є пісок на возі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах