1. Словник української мови у 20 томах

носильник

НОСИ́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін.; носій (у 1 знач.).

Вусатий носильник, на білому фартусі якого висіла мідна бляха з цифрою “три”, нарешті поніс чемодани (Я. Гримайло).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. носильник — носи́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. носильник — -а, ч. Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. носильник — Носій Словник чужослів Павло Штепа
  4. носильник — НОСИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що переносить багаж пасажирів на вокзалах, пристанях і т. ін. Вусатий носильник, на білому фартусі якого висіла мідна бляха з цифрою "три", нарешті поніс чемодани (Грим., Син.., 1950, 12). Словник української мови в 11 томах