нотифікувати
НОТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кому, що.
1. дипл. Надсилаючи ноту, повідомляти яку-небудь державу про свою позицію з якихось питань зовнішньої політики.
Того дня було ухвалено “нотифікувати всім державам світа об'єднання обох частин об'єднання”. Для західної області УНР були виділені кошти на перебудову місцевих вузькоколійок, закупівлю продуктів для знедолених (з наук.-попул. літ.).
2. фін. Повідомляти про опротестування виданого векселя.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нотифікувати — нотифікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- нотифікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 дипл. Надсилаючи ноту, повідомляти яку-небудь державу про свою позицію з якихось питань зовнішньої політики. 2》 фін. Повідомляти про опротестування виданого векселя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нотифікувати — Повідомляти, повідомити, сповіщати, сповістити, пооповіщати, ознаймляти, ознаймити, поознаймляти Словник чужослів Павло Штепа
- нотифікувати — НОТИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. дипл. Надсилаючи ноту, повідомляти яку-небудь державу про свою позицію з якихось питань зовнішньої політики. 2. фін. Повідомляти про опротестування виданого векселя. Словник української мови в 11 томах