1. Словник української мови у 20 томах

нуждати

НУЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал.

1. Нуждатися.

Й так я жив, нуждав, бідився [бідкався], Весь вік робив, не приробив нічого (І. Франко).

2. Примушувати зізнатися, домагатися зізнання.

За гроші [що вкрадено] нуждають парубка в управі (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нуждати — нужда́ти дієслово недоконаного виду нуждатися діал. Орфографічний словник української мови
  2. нуждати — -аю, -аєш, недок., діал. Нуждатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нуждати — НУЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Нуждатися. Й так я жив, нуждав, бідився, Весь вік робив, не приробив нічого (Фр., XIII, 1954, 34). Словник української мови в 11 томах
  4. нуждати — Нужда́ти, -да́ю, -єш гл. Принуждать признаться, добиваться признанія. За гроші (що вкрадено) нуждають парубка в росправі. Волч. у. Словник української мови Грінченка