нунціатура

НУНЦІАТУ́РА, и, ж.

1. Дипломатичне представництво Ватикану при уряді якої-небудь держави.

Працювати у нунціатурі.

2. Посада нунція.

Обійняти нунціатуру;

// Період, строк перебування на посаді нунція.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me