1. Словник української мови у 20 томах

нізчимний

НІЗЧИ́МНИЙ, а, е, рідко, НІЗЧИ́МНІЙ, я, є, розм.

Про страву – приготовлений без м'яса, жирів і т. ін., без приправи, нічим не засмачений; пісний.

Він одсовував нізчимну юшку і починав бурчати (М. Коцюбинський);

Борщ був нізчимний. Ані м'яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків (Ю. Збанацький);

Прийшла Оверкові годинонька лихая; Нізчимний борщ йому обрид..; Скоромного сердега забажав (Л. Глібов);

Нізчимня страва (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нізчимний — нізчи́мний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нізчимний — див. пісний Словник синонімів Вусика
  3. нізчимний — -а, -е, розм. Зварений без приправи, пісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нізчимний — ПІСНИ́Й (про страву — приготовлений без м'яса, жирів і т. ін.), ПОРО́ЖНІЙ розм., ПУСТИ́Й розм., НІЗЧИ́МНИЙ розм. Мати працювала в городній бригаді І любила борщ пісний (Б. Словник синонімів української мови
  5. нізчимний — Нізчи́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нізчимний — НІЗЧИ́МНИЙ, а, е, розм. Зварений без приправи, пісний. Він одсовував нізчимну юшку і починав бурчати (Коцюб., II, 1955, 21); Борщ був нізчимний. Ані м’яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків (Збан., Сеспель, 1961, 386). Словник української мови в 11 томах