нікогісінько
НІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм.
Зовсім, абсолютно нікого.
Проходила я по всіх кімнатах – нема нікогісінько (Марко Вовчок);
Він побіг до вікна, виглянув на двір – нікогісінько (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нікогісінько — нікогі́сінько займенник розм. Орфографічний словник української мови
- нікогісінько — див. безлюдно Словник синонімів Вусика
- нікогісінько — займ. запереч., розм. Зовсім, абсолютно нікого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нікогісінько — Нікогі́сінько, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нікогісінько — НІКОГІ́СІНЬКО, займ. запереч., розм. Зовсім, абсолютно нікого. Проходила я по всіх кімнатах — нема нікогісінько (Вовчок, І, 1955, 120); Він побіг до вікна, виглянув на двір — нікогісінько (Фр., VII, 1951, 79). Словник української мови в 11 томах
- нікогісінько — Нікогісінько мѣст. Рѣшительно никто. Г. Барв. 352. Словник української мови Грінченка