1. Словник української мови у 20 томах

нісенітний

НІСЕНІ́ТНИЙ, а, е.

Позбавлений здорового глузду, розумного змісту, підстав; безглуздий.

Він силкується оту нісенітну уяву розпорошити здоровими думками (М. Коцюбинський);

Найбільше винуватий у всьому той, хто дозволив вивісити цей нісенітний плакат (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нісенітний — нісені́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нісенітний — див. АБСУРДНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. нісенітний — -а, -е. Позбавлений розумного змісту; безглуздий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нісенітний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. нісенітний — НІСЕНІ́ТНИЙ, а, е. Позбавлений розумного змісту; безглуздий. Він силкується оту нісенітну уяву розпорошити здоровими думками (Коцюб., І, 1955, 118); Найбільше винуватий у всьому той, хто дозволив вивісити цей нісенітний плакат (Шовк., Інженери, 1956, 169). Словник української мови в 11 томах