нічий

НІЧИ́Й, я́, є́, займ.

1. запереч. Який нікому не належить.

[Йоганна:] Він нам говорив про царство боже, де .. люди уже не женяться й не віддаються, де кожна жінка нічия (Леся Українка);

Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети (Ю. Яновський);

Мабуть, за власне вгіддя він не сварився б з таким запалом, як сварився зараз за це нічиє узлісся (О. Гончар).

2. неознач., перев. у запереч. реченнях. Хоч би чий, будь-який.

Коваль Гердер .. не боїться нічийого гніву (І. Франко);

Він не працював, як звик вечорами.., й не лагодив нічиїх годинників (О. Довженко).

3. спорт. Ніким не виграний;

// у знач. ім. нічи́я, є́ї, ж. Результат гри, при якому ніхто не виграв.

Потім грав я з татом в шашки. Як зіграли? Нічия! (І. Нехода);

На обличчі Інни Варламової усмішка з'явилася вже давно, тільки-но диктор оголосив результати. Оця нічия для неї величезна перемога (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нічий — нічи́й займенник Орфографічний словник української мови
  2. нічий — див. спільний Словник синонімів Вусика
  3. нічий — -я, -є, займ. 1》 запереч. Який нікому не належить. 2》 неознач., перев. у запереч. реченнях. Хоч би чий, будь-який. 3》 спорт. Ніким не виграний. || у знач. ім. нічия, -єї, ж. Результат гри, за якого ніхто не виграв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нічий — НЕЙТРА́ЛЬНИЙ (про територію — який не належить до жодної із суміжних держав або воюючих сторін), НІЧИ́Й рідше, НІЧИ́ЙНИЙ розм. Кораблі йшли понад межею нейтральних вод (В. Кучер); Нейтральна смуга; Був.. переддень наступу. Словник синонімів української мови
  5. нічий — Нічи́й, нічия́, нічиє́, нічийо́го, нічиє́ї, нічиї́м, ні з чиї́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нічий — НІЧИ́Й, я́, є́, займ. 1. запереч. Який нікому не належить. [Йоганна:] Він нам говорив про царство боже, де.. люди уже не женяться й не віддаються, де кожна жінка нічия (Л. Укр., III, 1952, 163); Над нічиєю землею щохвилини злітали ракети (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  7. нічий — Нічий, -чия, -є мѣст. Ничей. Словник української мови Грінченка