нічо

НІЧО́, займ. запереч., діал.

Нічо́го.

– А господи! Адже ми знаємо, що панам треба заплатити. Задурно нема нічо! (Л. Мартович);

– Нимидоро Варфоломіївно, як здоров'я? – Нічо, спасибі (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нічо — нічо́ займенник нічого діал. Орфографічний словник української мови
  2. нічо — займ. запереч., діал. Нічого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нічо — НІЧО́, займ. запереч., діал. Нічо́го. — А господи! Адже ми знаємо, що панам треба заплатити. Задурно нема нічо! (Март., Тв., 1954, 208); — Нимидоро Варфоломіївно, як здоров’я? — Нічо, спасибі (М. Ол., Чуєш.., 1959, 48). Словник української мови в 11 томах
  4. нічо — Нічо́ мѣст. = нічого. Галиц. Словник української мови Грінченка