обавляти

ОБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБА́ВИТИ, влю, виш; мн. оба́влять; док., кого, що, діал.

Бавити, розважати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обавляти — Обавля́ти: — боятися [48] Словник з творів Івана Франка