обайдужілий

ОБАЙДУЖІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до обайдужі́ти.

Декотрі з них [лазаретників] уже дивились обайдужілими, приреченими поглядами (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me