1. Словник української мови у 20 томах

оббривати

ОББРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОББРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., кого, що чим і без дод.

Зрізати бритвою волосся (на голові, обличчі); голити, брити.

Узяв [сотник] та півголови йому уподовж оббрив та й прогнав від себе (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббривати — оббрива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оббривати — -аю, -аєш, недок., оббрити, -ию, -иєш, док., перех. Зрізувати бритвою волосся (на голові, обличчі); брити, голити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббривати — ГОЛИ́ТИ (зрізувати волосся, перев. бритвою), БРИ́ТИ, ВИГО́ЛЮВАТИ, ЗГО́ЛЮВАТИ, ОБГО́ЛЮВАТИ, ОБГОЛЯ́ТИ, ЗБРИВА́ТИ, ОББРИВА́ТИ. — Док.: поголи́ти, побри́ти, ви́голити, зголи́ти, обголи́ти, збри́ти, оббри́ти. Словник синонімів української мови
  4. оббривати — ОББРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОББРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. Зрізувати бритвою волосся (на голові, обличчі); брити, голити. Узяв [сотник] та півголови йому уподовж оббрив та й прогнав від себе (Кв.-Осн., II, 1956, 223). Словник української мови в 11 томах