1. Словник української мови у 20 томах

оббурювання

ОББУ́РЮВАННЯ, я, с., гірн.

Дія за знач. оббу́рювати.

Соя очолив роботи по оббурюванню завалу і відкиданню породи (Д. Ткач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббурювання — оббу́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. оббурювання — -я, с., гірн. Дія за знач. оббурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббурювання — ОББУ́РЮВАННЯ, я, с., гірн. Дія за знач. оббу́рювати. Соя очолив роботи по оббурюванню завалу і відкиданню породи (Ткач, Плем’я.., 1961, 114). Словник української мови в 11 томах