обвинувачування
ОБВИНУВА́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. обвинува́чувати.
Їдуть десь дорогою вози та трафиться випадок, – скільки лайки, скільки сварні, скільки взаємних обвинувачувань (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обвинувачування — обвинува́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- обвинувачування — -я, с. Дія за знач. обвинувачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обвинувачування — ОБВИНУВА́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. обвинува́чувати. Словник української мови в 11 томах