обвихорений
ОБВИ́ХОРЕНИЙ, ОБВИ́ХРЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обви́хорювати і обви́хрювати.
* У порівн. Степан Батурін! Він уже стояв на землі, цибатий весь у пориві, наче обвихрений (О. Гуреїв).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me