1. Словник української мови у 20 томах

обвозити

ОБВОЗИ́ТИ, вожу́, во́зиш, док., кого, що.

Возячи кого-, що-небудь, побувати з ним у багатьох місцях.

ОБВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ОБВЕЗТИ́, зу́, зе́ш, док., кого, що.

1. Возити, обминаючи що-небудь або навколо чогось.

2. Возити в різні місця.

Тіло помершого царя .. начиняли ріжними пахучими травами, аби тіло не гнило, і так обвозили по всіх підвластних [підвладних] сторонах (М. Грушевський);

А згодом, з почуттям гордості і вдоволення, мене обвозили оглядати пречудове .. місто (У. Самчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвозити — обво́зити дієслово недоконаного виду обвози́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвозити — I [обвозиетие] -ожу, -зиеш; нак. -оз', -оз'теи, недок. II [обвозитие] -воужу, -озиеш; нак. -зи, -воуз'іт', док. Орфоепічний словник української мови
  3. обвозити — -ожу, -озиш, недок., обвезти, -зу, -зеш, док., перех. Возити, обминаючи що-небудь або навколо чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обвозити — ОБВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., ОБВЕЗТИ́, зу́, зе́ш, док., перех. Возити, обминаючи що-небудь або навколо чогось. Словник української мови в 11 томах
  5. обвозити — Обвозити, -жу, -виш сов. в. обвезти, -зу, -зе́ш, гл. Обвозить, обвезти. Словник української мови Грінченка