1. Словник української мови у 20 томах

обговорення

ОБГОВО́РЕННЯ, я, с.

Дія за знач. обговори́ти.

На обговоренні його праці, влаштованому кафедрою, Каргат нічого, крім похвал своєму методові не почув (Ю. Шовкопляс);

Прослухування і обговорення музичних новинок стало традицією в Спілці композиторів України (з наук. літ.);

– Ці кандидатури не підлягають обговоренню (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обговорення — обгово́рення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. обговорення — Обмін думками, з. обрада, недок. обговорювання і п. ф. від ОБГОВОРЮВАТИ; п! НАРАДА. Словник синонімів Караванського
  3. обговорення — [обговореин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. обговорення — -я, с. Дія за знач. обговорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обговорення — ОБГОВО́РЕННЯ (обмін поглядами, думками з детальним аналізом чогось — доповіді, виступу і т. ін.), РО́ЗГЛЯД, ОБРА́ДА діал. Обговорення доповіді; — Гаразд, — сказав директор і, звертаючись до всіх, весело додав... Словник синонімів української мови
  6. обговорення — Обгово́рення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обговорення — ОБГОВО́РЕННЯ, я, с. Дія за знач. обговори́ти. Після широкого обговорення багатьох справ комуни, особливо питань внутрішнього життя і господарства, збори закінчуються (Ірчан, II, 1958, 400)... Словник української мови в 11 томах
  8. обговорення — рос. обсуждение управлінська процедура, учасники якої колегіально розглядають, порівнюють і оцінюють окремі положення або варіанти якогось рішення. Eкономічна енциклопедія