обгороджуватися
ОБГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБГОРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док., чим і без дод.
1. Зводити, споруджувати огорожу навколо своєї оселі, садиби і т. ін.; огороджуватися.
Обгороджувався високим парканом, розбудовувався й швидко багатів Мар'ян Хомаха (С. Чорнобривець);
// перен. Оточуватися, оповиватися чим-небудь.
Його [сонця] вогняне коло обгородилося кругом гострими стрілами (Панас Мирний).
2. тільки недок. Пас. до обгоро́джувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обгороджуватися — обгоро́джуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обгороджуватися — [обгороджуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- обгороджуватися — -уюся, -уєшся, недок., обгородитися, -роджуся, -родишся, док. 1》 Зводити, споруджувати огорожу навколо своєї оселі, садиби і т. ін.; огороджуватися. || перен. Оточуватися, оповиватися чим-небудь. 2》 тільки недок. Пас. до обгороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обгороджуватися — ОБГОРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБГОРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док. 1. Зводити, споруджувати огорожу навколо своєї оселі, садиби і т. ін.; огороджуватися. Обгороджувався високим парканом, розбудовувався й швидко багатів Мар’ян Хомаха (Чорн. Словник української мови в 11 томах