обдавати

ОБДАВА́ТИ, даю́, дає́ш, недок., ОБДА́ТИ, да́м, даси́, док., кого, що чим.

1. Обливати, обхлюпувати, рясно забризкувати чим-небудь відразу з усіх боків.

Негода .. і там [у хаті] своє бере! Коли не дощем обдає крізь лиху оселю, то в вікна [залазить] (Панас Мирний);

Коні з копита беруть у галоп, обдаючи грязюкою похилених людей (М. Стельмах);

Висока хвиля обдала їх колючою водою, і одежа вкрилася кригою (В. Кучер);

// безос.

Холодним густим дощем обдало його всього (Панас Мирний);

// Запорошувати, обсипати чим-небудь відразу з усіх боків.

Машина промчала мимо, обдавши її курявою (О. Довженко);

// безос.

Порив вітру з шумом відчинив двері настіж, і з ніг до голови їх обдало, забиваючи подих, штормовою сніговою хвилею (А. Головко);

// Обвіювати, охоплювати (запахом, теплом і т. ін.); опахувати.

Надворі свистав вітер, віяв крізь шпари до хати і обдавав її холодом (І. Франко);

Авто промчало мимо, обдавши нас запахом бензину (П. Колесник);

* Образно. З ранку до вечора сонце щедро вигріває молоду озимину, обдає багрянцем жовтаву зелень лісів (М. Олійник);

[Мар'яна:] Я хочу, я бажаю такого кохання, щоб вогнем обдавало, щоб голова кружилась [крутилася]! (С. Васильченко);

// безос.

На синьому небі ні хмарки.., а з трави обдає, свіжить пахучим холодком (О. Стороженко);

Коли дівчинка зазирнула в землянку, її так і обдало жаром. Із казанів по трубах ішла пара (О. Донченко);

* Образно. В темряві бачив Тимко, як виблискують її очі, чув, як вона дихає, його обдавало вогнем її молодого тіла (Григорій Тютюнник).

2. перен. Викликати у кого-небудь певні почуття, переживання.

Наливайко приязніше кинув поглядом в очі Лободі. Якимсь приємним теплом обдала йому душу вояцька щирість гетьмана (Іван Ле);

Ірина обдала Марію теплом своїх великих сірих очей (І. Цюпа);

// безос.

Читаєш – жалем, як кип'ятком, обдає, а скінчиш – радістю серце заб'ється, що все так скінчилося добре (Панас Мирний).

3. діал. Оточувати.

Високо .. випинається Рарив. Його обдає темно-зелений ліс (О. Кобилянська);

Ми оси!.. Хто рідний наш рай Твердою стіною, Неначе Китай, Бажає обдати, .. Най геть біжить (І. Франко).

Осипа́ти (обдава́ти, покрива́ти, окрива́ти і т. ін.) поцілу́нками див. осипа́ти.

◇ (1) Обдава́ти / обда́ти очи́ма (по́глядом) кого, перев. якими (яким). – промовисто дивитися на когось, передаючи певні почуття.

Він усміхнувся їй з вітанням, а вона ясно обдала очима парубка (А. Головко);

Пувичка .. підійшов ще ближче до Альоші, обдаючи його нахабним, зневажливим поглядом (І. Микитенко);

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) жа́ром (окро́пом, хо́лодом, жа́ром і хо́лодом, моро́зом і т. ін.) обдати́ / обдава́ти <�Як (мов, ні́би і т. ін.) хто жа́ром обда́в> кого, безос. – хто-небудь дуже вражений чимсь, раптово відчув збентеження, хвилювання, переляк і т. ін.

Ваш лист нагадав мені, що сьогодні уже і той день, котрий Ви виставили у нашій умові. Як приском мене обдало (Панас Мирний);

– А се що за вечірня пташка? – пита він [панич], уставивши очі на Христю. Христю неначе хто жаром обдав... (Панас Мирний);

Македониху обдало холодом, стисло від ущімливого болю серце (А. Шиян);

Помітив своє прізвище. Мене враз обдало жаром і холодом. Побачив фатальне слово – звільнити (Ю. Збанацький);

Стефанію вже важко було спинити. її неначе враз обдало і снігом, і окропом (І. Білик);

При згадці .. усього так жаром і обдало (А. Дімаров);

Не бачила німа квітнева ніч, як спаленів, зашарівся парубок, не відчула, як неначе окропом обдало його з голови до ніг, ледь не в грудку зібгало (I. Нижник);

– Він не повернеться? Мене як окропом обдало (із журн.);

(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) холо́дною водо́ю (рідко холо́дним ду́шем) обда́ти (зли́ти, обли́ти) кого і без дод.:

а) відразу подіяти на кого-небудь або раптово викликати у когось сильне збентеження, хвилювання і т. ін.; приголомшити кого-небудь.

– І не подумай [народити]! – каже.. – Як же се так? – питаю. – Де ж мені його діти? – Де хоч .. – Повіриш, як сказав він мені те, то наче холодною водою обдав мене!.. (Панас Мирний);

Василинка й справді збентежилась. Якийсь страх напав на неї, неначе облив її холодною водою (І. Нечуй-Левицький);

Господи, як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном! Та суворе батькове слово мов водою холодною обіллє і прожене сон... (М. Коцюбинський);

– Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет.., який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв);

б) (зі сл. глянути прийняти і т. ін.) сердито, неприязно, непривітно і т. ін.

Часом і Яків гримне – де швендяє. Часом і невістка прийме, мов холодною водою обдасть, – дарма (Панас Мирний);

А де вже помітила [Олеся] що незвичайне, то так погляне, наче холодною водою зіллє (Марко Вовчок);

в) (зі сл. погляд, вигляд і т. ін.) сердитий, неприязний, непривітний і т. ін.

Зарічний окинув майстра таким поглядом, мовби облив його з ніг до голови холодною водою (М. Ю. Тарновський).