обезбарвлювати

ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗБА́РВИТИ, влю, виш; мн. обезба́рвлять; док., що.

1. Робити безбарвним або надавати невиразного, однотонного забарвлення; знебарвлювати.

Оператор добуває спеціальне кобальтове скло, яке обезбарвлює декорацію (Ю. Яновський);

Ніч обезбарвить колишні речі (М. Зеров).

2. перен. Позбавляти своєрідності, яскравих особливостей; робити одноманітним, невиразним.

Одноманітність обезбарвлює мову і заважає виділити головне і цікаве (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезбарвлювати — обезба́рвлювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обезбарвлювати — -юю, -юєш, недок., обезбарвити, -влю, -виш; мн. обезбарвлять; док., перех. 1》 Робити безбарвним або надавати невиразного, однотонного забарвлення. 2》 перен. Позбавляти своєрідності, яскравих особливостей; робити одноманітним, невиразним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обезбарвлювати — ЗНЕБА́РВЛЮВАТИ (робити безбарвним; робити що-небудь менш виразним), ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ. — Док.: знеба́рвити, обезба́рвити. Кажуть, що час знебарвлює спогади (О. Словник синонімів української мови
  4. обезбарвлювати — ОБЕЗБА́РВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗБА́РВИТИ, влю, виш; мн. обезба́рвлять; док., перех. 1. Робити безбарвним або надавати невиразного, однотонного забарвлення. Оператор добуває спеціальне кобальтове скло, яке обезбарвлює декорацію (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах