1. Словник української мови у 20 томах

обезголовлювати

ОБЕЗГОЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГОЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезголо́влять; док., кого, що.

Відрубувати, відсікати голову.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезголовлювати — обезголо́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обезголовлювати — див. карати Словник синонімів Вусика
  3. обезголовлювати — -юю, -юєш, недок., обезголовити, -влю, -виш; мн. обезголовлять; док., перех. Відрубувати, стинати голову. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обезголовлювати — ОБЕЗГОЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗГОЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. обезголо́влять; док., перех. Відрубувати, відсікати голову. Словник української мови в 11 томах