1. Словник української мови у 20 томах

обездушувати

ОБЕЗДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗДУ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, рідко.

Позбавляти сміливості; обезволювати, обезвладнювати.

Ленько чув вистріли [постріли] і задрижав також. Вони обездушили його до решти (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обездушувати — обезду́шувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обездушувати — -ую, -уєш, недок., обездушити, -шу, -шиш, док., перех., рідко. Позбавляти сміливості; обезволювати, обезвладнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обездушувати — ОБЕЗДУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЕЗДУ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех., рідко. Позбавляти сміливості; обезволювати, обезвладнювати. Ленько чув вистріли і задрижав [затремтів] також. Вони обездушили його до решти (Фр., VIII, 1952, 319). Словник української мови в 11 томах