обеззброєний

ОБЕЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обеззбро́їти.

Загони .. були обеззброєні (С. Скляренко);

Вона [Ольга] – обеззброєна перед ним вже тим самим, що не може дозволити собі знизитись до його рівня і відплатити (Ірина Вільде);

“Бурчій”, обеззброєний цифрами Гавриша і його молодечим запалом, мовчав (Г. Коцюба);

Вона .. скорчила таку смішну міну, що Лариса, яка вже готова була розсердитись, одразу ж виявилась обеззброєною (М. Руденко);

// у знач. прикм.

До Богуна підвели десяток спішених і обеззброєних уланів (Я. Качура);

// обеззбро́єно, безос. пред.

Було обеззброєно варту переяславського концтабору і випущено на волю майже половину приречених на смерть в'язнів (Д. Бедзик).