обезнадієний
ОБЕЗНАДІ́ЄНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обезнаді́яти.
Жінки сумні й зовсім обезнадієні вийшли в коридор (А. Головко);
// у знач. прикм.
Тільки обезнадієна любов і радість несподіваної зустрічі могли б спричинити такі рясні сльози (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезнадієний — обезнаді́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обезнадієний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезнадіяти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезнадієний — ОБЕЗНАДІ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезнаді́яти. Жінки сумні й зовсім обезнадієні вийшли в коридор (Головко, Вибр., 1936, 163); // у знач. прикм. Тільки обезнадієна любов і радість несподіваної зустрічі могли б спричинити такі рясні сльози (Ле, Україна, 1940, 116). Словник української мови в 11 томах